29Кві
29Кві
Грунт - це складна система, що володіє родючістю, тобто здатність грунтового покриву забезпечувати зростання і продуктивність рослин - виробляти урожай.
У наш час складно уявити сільське господарство без застосування добрив. Однак мало хто замислюється над доцільністю їх використання, ефективністю і потребою рослин в добривах.
На сьогоднішній час добрива дуже виросли в ціні, і кожен фермер починає замислюватися: як би заощадити?
Одне з рішень даного питання і першим кроком до підвищення прибутку - є проведення хімічного аналізу грунту на основні агрохімічні показники! Даний аналіз дозволяє об'єктивно оцінити потенціал родючості грунту, рівень забезпеченості макроелементами, кислотність грунту і за отриманими результатами аналізу (при необхідності) провести агрохімічні прийоми, тобто внести тільки ті добрива, яких недостатньо в грунті!
Що ж розуміти під «основними агрохімічними показниками»?
До основних агрохімічних показників відносяться:
1) Кислотність грунту (рН) - одна з основних характеристик, яка впливає безпосередньо на більшість процесів в грунті, в тому числі і на врожайність, за рахунок засвоєння рослинами елементів живлення. Справа в тому, що при одній і тій же кислотності ті чи інші елементи засвоюються по-різному. Для багатьох с/г культур оптимальним рівнем кислотності є рН = 5,5-7,5. Тому, якщо значення рН буде відрізнятися від сприятливого для вирощування конкретної культури - це може позначитися на розвитку і в підсумку на врожайності.
Таблиця доступності елементів в залежності від рівня рН
Наприклад, кальцій найкраще засвоюється при рівні рН від 6,5 до 8,0, тоді як залізо при рН від 4,0 до 6,5. Що стосується марганцю, бору, міді і цинку, то ці елементи найбільше доступні рослинам при рН 5,0-7,0.
Виходячи з цих даних, ми бачимо, що кожному елементу необхідний різний рівень рН - саме тому необхідно знати рН грунту, щоб мати поняття: які елементи знаходяться в більш доступному стані.
2) Азот - є основним елементом живлення рослин, який входить до складу всіх білкових молекул. Цей елемент дуже важливий для формування наземної частини рослин. У першій половині вегетації перевагу необхідно віддавати нітратним формам добрив, а в другій половині вегетації - амонійним. Надлишок азоту призводить до блокування засвоєння калію, тому потрібно дуже обережно підходити до доз внесення даного елемента.
3) Фосфор - не менш важливий, ніж азот, хоча потреба в його наявності набагато менше в порівнянні з азотом.
Основна функція фосфору - джерело енергії, тому його максимальна кількість знаходиться в репродуктивних органах рослин.
Гостра чутливість рослин до фосфору спостерігається в першій половині вегетації, а саме в момент укорінення рослин, після висадки розсади або проростання насіння. Але цей елемент не повинен перебувати в надлишку, так як здатний блокувати такі елементи як мідь, цинк, залізо і бор. Оптимальний вміст фосфору сприяє кращому засвоєнню азоту.
При надлишку одних елементів може відбуватися блокування інших елементів, що згодом може привести до нестачі цих елементів в рослині.
ИЗБЫТОК | НЕХВАТКА |
Азот | Калий |
Аммоний | Кальций, Медь |
Калий | Азот, Кальций, Магний |
Фосфор | Медь, Железо, Цинк, Бор |
Кальций | Калий, Магний, Бор |
Магний | Кальций |
Натрий | Кальций, Калий, Магний |
Марганец | Железо, Молибден |
Железо | Марганец |
Цинк | Марганец, Железо |
Медь | Марганец, Железо, Молибден |
4) Калій - необхідний для підтримки оптимального водного режиму, поліпшення фотосинтезу, стійкості до низьких температур, недоліків вологи і для підвищення імунітету рослини. При нестачі калію в рослині гальмується синтез білка і в результаті порушується весь азотний обмін.
При харчуванні рослин амонійним азотом особливо сильно проявляється недолік калію. Внесення високих норм амонійного азоту при недоліку калію призводить до накопичення в рослинах великої кількості не переробленого аміаку, який чинить шкідливу дію на рослину.
Надмірне калійне живлення рослин також негативно позначається на їх зростанні і розвитку. Виявляється воно у виникненні між жилками листя блідих музичних плям, які з часом буріють, а потім листя опадає.
Тому оптимально розроблений план калійного живлення рослин в значній мірі буде впливати на продуктивність і якість врожаю.
5) Сірка - є мезоелементом, який грає важливу роль в окислювально-відновлювальних процесах, входить до складу білків, вітамінів, бере участь у формуванні більшості ферментів, масел. Сірка також покращує засвоєння сполук азоту рослинами, запобігає утворенню і накопичення небілкових форм азотистих сполук (нітратів). Також як і калій підвищує стійкість культур до перепаду температур, посухи.
Брак сірки призводить до зниження фотосинтезу до 40%.
Однак, при нестачі вологи в грунті високі дози сірковмісних добрив можуть призвести до сульфатного засолення і викликати сульфатну токсичність.
Підводячи підсумок можна сказати, що для розуміння «повної картини ситуації на полі» необхідно провести агрохімічний аналіз грунту і дізнатися рівень вмісту азоту, фосфору, калію і сірки, знати кислотність грунту, врахувати всі нюанси, щоб максимально використовувати потенціал рослин, родючість грунту і ефективність від внесення добрив, а в кінцевому результаті - отримати відмінний урожай!
Агролабораторія «Владам» радий надати вам цю послугу: провести агрохімічний аналіз грунту на вміст азоту, фосфору, калію і сірки, а також дати висококваліфіковані рекомендації за результатами аналізу!
Чекаємо Вас в Агролабораторії «Владам»!