Ми, що живуть в 21-му столітті, звикли знати: ЩО ми купуємо, ЯК цим користуватися і ОТРИМУВАТИ від цього вигоду. І кожен хоче знати: що ж зробити, щоб підтримувати своє майно в хорошому стані. Тому фермери все частіше і частіше стали запитувати:
- А що ж з моєю землею?
- Чи необхідно їй «оздоровлення» після величезної кількості внесених препаратів або як вона себе «відчуває» після довгих років виснаження?
- Чому на одному і тому ж полі одна рослина росте добре, а інша дуже погано?
У цьому нам і допомагає аналіз грунту, який визначає вміст основних елементів живлення (азот, фосфор, калій), зміст мезо- і мікроелементів, а також кислотність і засоленість ґрунту. Всі ці дані впливають на ріст і розвиток рослин.
         Грунтовий аналіз включає в себе три стадії:
- Відбір ґрунтових зразків;
- Грунтовий аналіз (в лабораторії);
- Рекомендації щодо внесення добрив.
         Відбір грунту проводиться восени або навесні. Ідеальним є відбір ґрунту: восени, після збирання попередника, до або після дискування (краще до оранки), тому частина добрив і меліоранти вносяться саме до оранки.
      Але в основному цього не відбувається і в більшості своїй люди відбирають грунт тоді, коли самі вважали за потрібне і як кажуть: «Яка різниця, коли я відібрав?» Але ж різниця є! Наведемо приклад: не розуміючи всієї важливості ПРАВИЛЬНОГО відбору грунту, більшість людей проводить відбір грунтів одним з 3-х способів:
       1. Відбір проб за тиждень до пропонованого внесення добрив. Це найнезначніше порушення, оскільки лабораторія може коректно провести аналіз, дати рекомендації щодо застосування добрив, але от часу для їх виконання у господарства буде мало (добрива адже ще потрібно встигнути купити і доставити на поле). Тому краще не тягнути з цим питанням і відбирати зразки відразу після збирання попередника.
        2. Відбір проб після оранки. Це вже більш неприємна ситуація. Аналіз грунту в такому випадку провести нескладно, а ось робити розрахунок мінерального живлення нелегко. Для більшості класичних технологій вирощування вносити основна кількість фосфору і калію необхідно насамперед під оранку. А при високій потребі культур в даних елементах дуже складно знайти спосіб їх внесення, коли оранка вже проведена.
           3. Відбір проб після внесення мінеральних чи органічних добрив. Це вкрай небажана ситуація. В даному випадку в відібраний грунт потрапляють частинки нерозчинених добрив, які можуть сильно спотворити результати аналізу, а значить, і розрахунки потреби в добривах. У таких випадках, мабуть, взагалі не варто проводити аналіз.
         Ще раз підкреслимо: оптимальний час для відбору проб - відразу після збирання попередника.
       Навесні можна виробляти аналіз грунтів, якщо всі елементи мінерального живлення будуть вносити з поливною водою через крапельну стрічку, але слід врахувати, що в грунті буде недостатньо поживних елементів для старту рослин.
         ! Точний аналіз починається з правильного відбору проб грунту.
         Також, крім часу відбору, необхідно врахувати ще кілька моментів:
 -   Перше порушення - відбір лопатами. Лопата має форму, близьку до трикутника, тому у відібраному зразку нерівномірно представлені верхні і нижні горизонти. Але якщо іншого способу немає, то відбір ґрунту лопатою повинен проводитися і відбиратися за самою довжиною сторін.                        
                                                                                                                                                                        Для відбору зразків грунту потрібно використовувати спеціальний бур, що дозволяє брати зразки з заданої глибини рівномірно по всіх обріях.
     
- Друге порушення - неправильна глибина відбору. Для аналізу повинна відбиратися грунт із зони найбільш активного розвитку кореневої системи. У класичних технологіях вирощування польових і овочевих культур - це орний шар (25-30-35 см залежно від глибини оранки). Для садів і виноградників проби потрібно відбирати до глибини 100 см і навіть 150 см, для чого спеціальними бурами свердлять свердловини і відбирають зразки ґрунту пошарово (0-20, 20-40, 40-60 см і т.д.).
       - Третє порушення - невірне кількість точкових проб на певну площу. Кожен раз, встромлюючи в грунт бур і виймаючи його звідти, ми отримуємо не пробу грунту, а зразок. Його не можна аналізувати, так як це буде результат проби в конкретному місці поля і може бути не типовим для всієї ділянки. Тому з кожної ділянки відбирають декілька зразків, змішують їх і таким чином отримують усереднену пробу. Але й усереднена проба формується, враховуючи розміри ділянки та її рельєф.
        Поле - поняття відносне, так наприклад: у Бельгії навіть 20 га вважається полем, а в Росії поля займають по 1500 га. Враховуючи ці особливості, агрохіміки розробили нормативи кількості зразків залежно від розміру ділянок для формування усередненої проби.
      Для польових культур, вирощуваних на рівній місцевості, одна усереднена проба відбирається з 30 га. На пересіченій місцевості зразки відбираються окремо в зниженнях рельєфу і на схилах. Для зрошуваних культур норма відбору: 1 проба з 10 га, для овочів на крапельному зрошенні - з 2,5-3 га. Ці нормативи безпосередньо пов'язані з ціною похибки для різних культур.
                                                                                                                               
    Отримавши результати аналізу грунту, робиться розрахунок необхідної для внесення кількості добрив індивідуально для кожної культури і поля.
            Необхідно пам'ятати, що саме через грунт, ми найбільше можемо впливати на рослини.
     Володіючи цими даними, Ви зможете заощадити на добривах і підвищити врожайність культур, створити оптимальний режим харчування, контролювати стан грунту, піклуватися про навколишнє середовище (захищаючи її), і як наслідок - збільшувати свій прибуток.
          У висновку, хочеться побажати Вам великих урожаїв і високої рентабельності!
 
           Детальніше про послугу аналіз грунту                                            
Агролабораторія «Владам»