07Вер
07Вер
Найчастіше з ураженням борошнистою росою більшість аграріїв стикається на рослинах моркви і буряка, але вона також може вражати і деякі дикорослі рослини сімейства селерових, які в свою чергу, можуть брати на себе «місію» бути джерелом первинної інфекції для здорових рослин.
Збудником борошнистої роси є гриби роду Erysiphe.
Сприятливими умовами для розвитку даного гриба є досить таки тривалий період жаркої і сухої погоди, в такі періоди рослина знаходиться в стресі, вяне, внаслідок чого втрачає «свої сили» пручатися патогену. При температурі вище 25 0С гриб інтенсивно розвивається, утворюючи на поверхні листя міцелій, який сприяє зниженню фотосинтезу, (тобто погіршується нормальне «харчування» рослини вуглецем), що в подальшому призводить до зменшення маси коренеплодів і вмісту в них сухих речовин, порушуються процеси синтезу цукрів та інших органічних сполук. Уражені листки засихають, стають ламкими, швидко старіють. В результаті і на моркві, і на буряках знижується врожайність коренеплодів і схожість насіння. Звичайно, в порівнянні з втратою врожаю від бактеріозів, втрати від борошнистої роси невеликі, але все ж приємного мало - недобір може доходити до 30%.
Під час вегетації рослин гриб поширюється за допомогою конідій, що формуються на міцелії і поширюється вітром з хворих на здорові рослини.
У другій половині літа на борошнистому нальоті гриба утворюються бурі, а пізніше чорні крапки (клейстотеції) - у вигляді яких гриб і зимує на уражених рослинних рештках, які залишилися на поверхні ґрунту, на голівках коренеплодів маткової буряків та на насіннєвих клубочках.
Крім спекотної сухої погоди, розвитку хвороби також сприяє вітер (переносить конідії, що призводить до зараження здорових рослин) і надлишок азотних добрив. Зверніть увагу, що далеко не завжди спрацьовує «улюблений» метод багатьох «Чим більше, тим краще», частіше навпаки, перебір навіть в самому гарному може призвести до сумного результату.
Симптоми пошкодження на моркві і буряку схожі: на листках з’являється білий наліт, який швидко розростається, стає щільним, набуває сірувате фарбування й на ньому утворюються клейстотеції (темно-коричневі або чорні крапки). Поступово уражені частки листа некротизуютсья і буріють. На буряках наліт може перейти на стебла і клубні.
Отже, з усього вище викладеного можемо зробити кілька висновків:
1) Борошниста роса - є помірно шкідливим захворюванням, що вражає листя, рідше стебла і суцвіття.
2) Зимує гриб на рештках уражених рослин, голівках маточних коренеплодів і насіннєвих клубочках і тому, для профілактики борошнистої роси необхідно дотримуватися сівозміни і знищувати рослинні залишки.